Батькам про інклюзивне навчання в КЗ «Роганський академічний ліцей»

Будь яка людина у своєму житті може потребувати підтримки і допомоги. Одним із напрямків діяльності КЗ «Роганський академічний ліцей» є створення інклюзивного освітнього середовища для соціальної адаптації та гармонійного розвитку дітей з особливими освітніми потребами (ООП).

Для того, щоб потрапити на інклюзивне навчання до ліцею, батькам необхідно

подати заяву + висновок ПМПК ІРЦ.

Психолого-медико-педагогічна комісія (ПМПК) має на меті своєчасну допомогу батькам у визначенні індивідуального маршруту розвитку дитини. Оскільки робота подібних організацій побудована на науковій основі і строго прописана законодавчими актами та методичними рекомендаціями, то визначення обмежень можливості здоров’я дитини визначається за допомогою діагностичних процедур (медичних, психологічних і педагогічних).

Отримати ПМПК можна у найближчому за місцем проживання Інклюзивно-ресурсному центрі (ІРЦ).
Саме висновок ПМПК ІРЦ є підставою для створення інклюзивних або спеціальних класів, надання додаткових корекційних послуг дитині в інклюзивному класі та додаткового фінансування школи, в якій навчається дитина з ООП.

Якщо дитині потрібен індивідуальний асистент дитини то таку функцію може виконувати один із батьків або особа, визначена батьками (особа, яка їх замінює) згідно їхній письмовій заяві.

Після прийняття цих документів у школі видається Наказ про створення інклюзивного класу та Команди психолого-педагогічного супроводу (КППС). Саме КППС складає індивідуальну програму розвитку (ІПР) та формує індивідуальний навчальний план (ІНП). Батьки є обов’язковими членами КППС та беруть участь у засіданнях, що проводяться не рідше трьох разів на рік.

Про інклюзивну освіту – навчання осіб з ООП можна ознайомитися тут

З умовами доступності КЗ "Роганський академічний ліцей" для навчання осіб з ООП можна ознайомитися тут

Робота з сім’ями дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії ґрунтується на таких принципах:

1. Особистістно-орієнтований підхід до дітей, до батьків, де в центрі
уваги врахування особистісних особливостей дитини, сім’ї; забезпечення
комфортних, безпечних умов. Важливо, щоб сім’я дитини відчула увагу з боку
педагогічних працівників, зацікавленість учителів у розвитку дитини, їхню
готовність допомогти батькам у вихованні і розвитку дитини.
2. Гуманно-особистісний ‒ різнобічна повага і любов до дитини, до
кожного члена сім’ї, віра в них. Чи не першим кроком для співпраці сім’ї з
закладами освіти є сприяння соціальному та освітньому середовищу, де батьки
відчувають себе привітними, поважними, довіреними, почутими і необхідними.
Готовність батьків прислухатися до слів учителя, прагнення виконати його
рекомендації пов’язані не стільки з тим, що говорить вчитель, але як він це
говорить.
3. Принцип комплексності – психолого-педагогічний супровід дитини
в інклюзивній освіті можна розглядати тільки в комплексі, у тісному контакті
вчителя з психологом, з учителем-дефектологом, логопедом, батьками.

У співпраці педагогів і батьків можна виділити три етапи.

Перший етап - знайомства передбачає визначення загальних цілей, цінностей і потреб. Змістцього етапу включає знайомство вчителя інклюзивного навчання з батьками,індивідуальна співбесіда з батьками, визначення потреб батьків. Засобамиреалізації може стати анкета «Список потреб батьків», бесіда з батьками,спостереження. Аналіз отриманої інформації дозволяє вчителю визначити ціліта напрями взаємодії з батьками, дітьми інклюзивного класу. Відповідно, данийетап є базовим для визначення готовності батьків до співпраці, їх потенційної
активності.
Другий етап спільної діяльності передбачає складання програми роботи
педагога інклюзивної освіти з батьками. Зміст даного етапу включає
ознайомлення із завданнями закладу освіти, який здійснює інклюзивне
навчання, обговорення побажань і очікувань батьків, залучення батьків до
обговорення та складання програми співробітництва, організації спільної
діяльності. Шляхами реалізації можуть виступати роз’яснення завдань,
педагогічна інформація, консультації, бесіди, групові, індивідуальні види робіт.
Третій етап співпраці характеризується встановленням партнерських
стосунків між вчителем інклюзивної освіти та батьками під час реалізації
програми роботи, розкриттям перед батьками можливостей особистісного
пошуку, творчого підходу до навчання своєї дитини та особистої участі в
дослідженнях її можливостей. Зміст роботи на цьому етапі включає
спільну діяльність, вирішення педагогічних задач розвитку, навчання та
виховання дітей інклюзивного класу, підготовка свят, оформлення плакатів,
сімейних альбомів. Шляхами реалізації можуть бути ділові ігри, майстер-класи,
дискусії, міні-лекції тощо.

Реалізація процесу інклюзії відбувається в контексті індивідуальних
програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Батьки повинні
бути включені в безпосередній процес навчання і виховання, стати не просто
замовником освітніх послуг, а активним учасником системи індивідуального
корекційно-розвиваючого супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Батьки дітей з особливими освітніми потребами мають працювати в тісному контакті з учителями та іншими фахівцями під час розробки та реалізації навчальних планів, їх адаптації, організації навчального середовища тощо.

Першим кроком для усвідомлення ролі батьків у навчальній команді є розгляд можливостей їх участі в навчальному процесі дитини та його підтримки. Завдання батьків як членів навчальної команди – мати інформацію та бути відповідальним членом навчальної команди дитини.

Батьки повинні брати активну участь у впровадженні індивідуальної
програми розвитку дитини (виконувати домашні завдання, закріплювати
вивчений матеріал вдома, забезпечити дитину з особливими потребами
необхідною корекційною допомогою (заняття з логопедом, дефектологом,
медикаментозне лікування), якщо ця робота неможлива в умовах закладу
освіти.
Батьки дітей з особливостями психофізичного розвитку здатні
індивідуалізувати, доповнити, розширити й розвинути методи навчання, які
пропонують спеціалісти, виявити творчість та винахідливість, взяти на себе
велику щоденну допомогу дитині.

Працівники освітнього закладу разом з батьками мають сформувати
команду, яка спрямовує зусилля на задоволення індивідуальних потреб кожної
дитини. У цій команді батькам відводиться вирішальна роль. Співпраця закладу
освіти і сім’ї створює умови для ефективного включення дітей з особливими
потребами в середовище здорових однолітків, освітній процес, сприяє
гармонійному, усесторонньому особистому розвитку кожної дитини, її
соціалізації і підготовці до самостійного життя.

Слід також зазначити, що процес реалізації підтримки батьків є довгий і
вимагає обов’язкової комплексної участі всіх фахівців (психолога, вчителя-
дефектолога, вчителя-логопеда, вчителя-реабілітолога), кожен з яких надає
фахову допомогу з тих чи інших питань.
Мета психолого-педагогічної роботи з батьками таких дітей: підвищити
педагогічну компетентність батьків і допомогти сім’ям в адаптації й інтеграції
дітей з особливими освітніми потребами у суспільство.
Для досягнення цієї мети у співпраці вирішуються наступні завдання:
- залучення батьків усіх учнів до взаємодії з фахівцями закладу
освіти;
- формування у батьків мотивації до тісних контактів з педагогами,
психологами з метою отримання максимально повної інформації про дитину;
- удосконалення психологічної та освітньої грамотності батьків,
інформування їх про те, як займатися з дитиною вдома і як її розвивати за
стінами закладу освіти;
- залучення батьків до корекційно-розвиваючої та реабілітаційної
роботи з дітьми.

Основною метою всіх форм співпраці з сім’єю є встановлення довірливих стосунків з дітьми, батьками та вчителями, об’єднання їх в одну команду, виховування потреби ділитися своїми проблемами один з одним і вирішувати їх разом.